Частина 2. Позакореневе підживлення рослин: як зробити все правильно

Елементи живлення для позакореневого підживлення

Для позакореневого підживлення застосовують макро-, мікроелементи та органічні сполуки. Ефективність їх засвоєння залежить від хімічних властивостей та здатності рослини поглинати крізь листя/хвою.

Макроелементи є основою живлення рослин.

Азот (N) — найрухливіший і найшвидше засвоюваний елемент. Його дефіцит легко компенсувати обробленням по листу.

Фосфор (P) — погано засвоюється рослиною під час позакореневого підживлення через низьку рухливість і хімічні особливості. Оброблення ним малоефективне та не може повноцінно замінити кореневе підживлення.

Калій (K) — добре проникає крізь листя/хвою, але повільніше, ніж азот. Ефективність його засвоєння під час позакореневого підживлення середня, тому кореневе внесення є основним способом його застосування.

💡 Висновок: азот добре засвоюється крізь листя/хвою, калій — частково, фосфор — погано, тому його краще вносити через ґрунт.

Мікроелементи необхідні рослині в малих кількостях, але критично важливі.

Залізо (Fe) — погано проникає у рослину, тому потребує повторних оброблень. Ефективне за дефіциту в молодих листках.

Цинк (Zn) — повільно засвоюється коренями, але швидко — крізь листя/хвою. Найефективніший для корекції дефіциту на лужних ґрунтах.

Бор (B) — легко переміщується у рослині, особливо з високим вмістом води. Його надлишок токсичний, тому важливо дотримуватися дозування.

Мідь (Cu) — малорухливий елемент, малодоступний у ґрунтах із високим вмістом органічної речовини. Позакореневе живлення добре компенсує його нестачу.

💡 Висновок: позакореневе підживлення мікроелементами необхідне, оскільки вони часто малодоступні в ґрунті.

Органічні сполуки

Амінокислоти — допомагають рослинам легше переносити стресові умови.

Гумати — поліпшують засвоєння поживних речовин і стимулюють ріст.

Вибір добрив для позакореневого підживлення

Обираючи добрива для позакореневого підживлення, звертайте увагу на такі їх характеристики: 

• розчинність — добриво має повністю розчинятись у воді без залишку, рідкі форми зручніші у використанні;

• концентрація — позакореневі добрива повинні мати нижчу концентрацію, ніж ґрунтові, щоб уникнути опіків;

• форма елементів — хелатні сполуки (наприклад, EDTA, DTPA) краще проникають крізь листя/хвою, тому якщо на пакуванні зазначено “хелатне”, його слід брати;

• швидкість дії — елементи живлення мають одразу потрапляти у тканини, що забезпечить миттєвий ефект;

• склад — добриво повинно бути спеціально збалансоване для конкретних культур або умов, часто містить додаткові стимулятори.

💡 Порада: використовуйте лише ті добрива, на яких виробник чітко зазначив можливість застосування по листу. Не всі добрива підходять для такої форми внесення.

Види добрив для позакореневого підживлення

• Азотні — швидко компенсують дефіцит азоту. Найчастіше використовується слабкий розчин сечовини (карбамід) або нітратна форма азоту.
  
  
• Фосфорні — містять легкодоступний фосфор (наприклад, фосфорні кислоти або ортофосфати).
  
  
• Калійні — представлені сульфатом калію та іншими формами, які добре розчиняються у воді.
  
  
• Комплексні (NPK) — містять азот, фосфор і калій у різних співвідношеннях, часто з мікроелементами.
  
  
• Мікродобрива — хелати мікроелементів (залізо, цинк, бор, мідь, манган, молібден), які забезпечують точну корекцію дефіциту.
  
  
• Органо-мінеральні — містять органічні компоненти, що поліпшують засвоєння добрив і стимулюють ріст.
  
  
• Антистресові — включають амінокислоти, фітогормони й антиоксиданти для зменшення впливу стресових чинників.
  
  
• Спеціальні — для підвищення врожайності або декоративності (наприклад, кращого цвітіння).

Приготування розчину для позакореневого підживлення

Правила приготування розчину:

1. Вибір води. Вода має бути чиста, прозора, без органічних домішок, не жорстка, інакше добрива в ній осідатимуть. Оптимальна температура має бути +18—25 °C, рівень pH 5,5—7,0, за необхідності його можна відкорегувати регулятором кислотності. 

2. Послідовність:

1. наливаємо у бак 3—4 л води;

2. додаємо добриво і ретельно все перемішуємо;

3. доливаємо воду до потрібного об’єму, продовжуючи перемішувати.

Якщо потрібно приготувати бакову суміш із різних препаратів, то обов’язково дотримуйтеся послідовності у змішуванні. 

3. Порядок додавання препаратів у бак:

1. регулятор кислотності (pH-коректор), якщо він потрібен; 

2. фунгіциди та інсектициди;

3. добрива та мікроелементи;

4. прилипач.

Обов’язково слідкуйте за якістю розчину. Якщо утворився осад або помутніння, це означає, що препарати несумісні і розчин непридатний для використання, його потрібно утилізувати.

Помилки під час приготування розчину:

• неправильна концентрація: занадто висока — ризик опіків листя, занадто низька — відсутність ефекту;

• у разі використання жорсткої води або неправильного змішування добрив у розчині може утворитися осад. 

 

Поширені помилки під час оброблення

1. Оброблення перед дощем — дощ просто змиє добриво. 

2. Оброблення у спеку або сонячну погоду — рослина знижує випаровування з листа (продихи закриті) і листя/хвоя просто не здатні увібрати добриво. Натомість можемо спричинити добривом опіки. 

3. Оброблення у вітряну погоду — препарат нерівномірно розподілиться по рослині й ефект буде знижено або він проявиться на сусідніх рослинах, куди вітер відніс добриво. 

4. Оброблення рослин у стані водного дефіциту — стресована рослина може отримати додаткові опіки.

5. Використання неякісних добрив — деякі виробники подрібнюють кореневі добрива і видають їх за листові. Перевіряйте склад і уникайте занадто дешевих продуктів.

6. Надмірне підживлення — не проводьте оброблення рослин занадто часто, дотримуйтесь рекомендацій виробника. 

7. Помилкове діагностування дефіциту елементів — якщо неправильно визначити проблему, то внесення добрива не дасть бажаного ефекту.

Отже, з наведеного вище можна зробити такі висновки: 

• азот ідеально підходить для позакореневого підживлення;

• фосфор і калій ефективні лише за правильних умов, але краще вносити їх через ґрунт;

• мікроелементи, особливо цинк, бор і залізо, добре засвоюються крізь листя/хвою;

• позакореневе підживлення ефективне, але не може повноцінно замінити кореневе;

• найкраще підживлювати водорозчинними хелатними добривами зі збалансованим складом;

• потрібно дотримуватися правильного порядку приготування розчину, перевіряти якість води, уникати жорсткої та брудної;

• не змішувати добрива та фунгіциди без перевірки їх сумісності;

• час оброблення має значення — неможна кропити перед дощем, у спеку або під час вітру. 

Дотримуючись наших рекомендацій, ви зможете максимально ефективно використовувати позакореневе підживлення без ризику для рослин.