Практичні аспекти роботи з ґрунтом у ландшафтному дизайні

Ґрунт є основою, фундаментом для росту і розвитку рослин. Якщо він здоровий і підходить за складом рослині, то 90% вірогідності, що проблем із її вирощуванням не виникне. Якщо ж хворий чи не підходить, то рослини будуть ослаблені, тому це вимагатиме значних зусиль для підтримання їх росту (постійне обприскування, підживлення, догляд).

Здоров’я ґрунту визначає біота, що його населяє, тобто комплекс живих організмів (рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів). Ґрунт не буває стерильним, він завжди має свою специфічну біоту. Людина, зі свого боку, може позитивно впливати на біоту ґрунту, зокрема, під час обробітку вносити органічні добрива та уникати агресивних хімікатів. Натомість надмірне використання хімічних добрив, порушення структури ґрунту або недостатнє підживлення органічними рештками можуть значно погіршити стан біоти ґрунту.

Це важливо: розробляючи ландшафтний проєкт на ділянці, ландшафтний дизайнер насамперед створює красиву картинку. Часто на одній території поєднуються екзотичні рослини, рослини з інших регіонів чи рослини, які у нас дуже рідко трапляються у природних умовах.

Для забезпечення життєздатності такого саду необхідно закладати різні ґрунти, які підходитимуть для кожної унікальної рослини. Це дуже важливо, адже є основою для того, щоб рослина була здоровою і добре росла. 

Які бувають ґрунти в Україні та особливості їх формування

Ґрунти сформувалися багато тисячоліть тому. Під дією природних процесів (вологості, вітру, температури) спочатку утворився материнський ґрунт, який з часом трансформувався у різні типи під впливом рослинності.Найпоширеніші типи ґрунтів в Україні:

1. Чорноземи – найродючіші ґрунти у світі. Вони формуються у Степу і Лісостепу під трав’яною рослинністю. Характеризуються високим вмістом гумусу (8 -15 %), тому забезпечують високі врожаї.
2. Сірі лісові ґрунти утворюються в Лісостепу під листяними лісами. Мають менший вміст гумусу, але добре підходять для сільського господарства.
3. Торф’яні ґрунти виникають у заболочених низинах внаслідок накопичення органічних решток. Вони багаті на органіку, але потребують дренажу.
4. Піщані та супіщані ґрунти поширені на Поліссі. Легкі, добре дренуються, але при цьому швидко втрачають поживні речовини.
5. Глинисті ґрунти трапляються у різних регіонах. Щільні, утримують багато вологи, але потребують розпушення.

У Київській області переважають чорноземи. Також за механічним складом є торф’яні та глинисті ґрунти, тобто глинисті чорноземи. Трапляються піщані ґрунти, але здебільшого на півночі.

На які характеристики ґрунту потрібно обовʼязково звертати увагу

Основні характеристики ґрунту:

• механічний склад – визначає здатність утримувати воду та поживні речовини (пісок, глину, мул);

• кислотність – кислий ґрунт (рН 4–6) підходить для рододендронів, азалій, хвойних; нейтральний (рН 6–7) є універсальним для більшості рослин; лужний (рН 7–8) містить надлишок карбонату кальцію (крейди, вапна), що перешкоджає нормальному росту і розвитку рослин, руйнує ґрунт, згубно діє на ґрунтові мікроорганізми;

• родючість.

Якщо враховувати ці характеристики під час висаджування рослин, ми завжди отримуватимемо добрий результат. Так, магнолія може рости і в кислому, і в нейтральному середовищі, але в лужному ні. Рододендрон росте винятково в кислому ґрунті (pH 4–5). Сосна може рости як у чорноземі, так і в торфі, у піску вона також здатна успішно рости, бо не вибаглива до родючості ґрунту. 

Що взагалі мається на увазі під родючістю? Це здатність ґрунту підтримувати ріст і розвиток рослин. Вона залежить від наявності в ґрунті гумінових і фульвових кислот, тобто кислот органічного походження, які забезпечують рослині харчування органікою. Рослина потребує не лише мінерального, а й органічного живлення. І чим більше органічної частини в мінералізованому ґрунті, тим родючіший ґрунт.

Наприклад, торф – це лише органіка, мінеральної складової у ньому немає взагалі, тобто ні піску, ні глини. Поширеною помилкою є садити рослини в чистий торф. Запам’ятайте, чим більша частка органічної складової в чорноземі або іншому типі ґрунту, тим краще рослини ростимуть на ньому. Визначити родючість можна лише в лабораторії. У домашніх умовах це зробити практично неможливо. 

Навіщо потрібно робити ґрунтозаміну

Під час висаджування рослин питання ґрунту є одним із найважливіших для їх подальшого росту та розвитку. Часто виникає дилема: замінювати ґрунт у посадкових ямах чи краще адаптувати той, що вже є? Ґрунтозаміну, якщо є така можливість, краще взагалі не робити. Чому? Тому що рослина з часом підросте і її коріння вийде за межі посадкової ями. Заміна ґрунту створює штучні умови, які рослині буде складно підтримувати у майбутньому. А ще, перенесення ґрунту порушує місцевий мікробіом, що може згодом спричинити “відторгнення” у рослини.

Заміна ґрунту доцільна лише тоді, коли наявний ґрунт категорично не підходить рослинам (наприклад, надто глинистий ґрунт тим, які потребують пухкого, або занадто кислий/лужний тим, що вимагають нейтрального середовища). Є рослини, які мають специфічні вимоги до ґрунту, як-от рододендрони чи азалії. Вони потребують заміни ґрунту, адже здатні рости лише на кислих, багатих на органіку субстратах. В інших випадках найоптимальнішим рішенням є підбір рослин під той ґрунт, що вже є на ділянці.

Як зробити ґрунтозаміну правильно

Щоб рослини відчули плавний перехід від того ґрунту, в якому вже росли (рідного), до ґрунту у вас на ділянці, потрібно виконати таку послідовність дій.

1. Саджати в яму, яка в ширину перевищує розмір кореневої системи рослини у 2-3 рази, але не надто глибоку, щоб уникнути осідання.
2. Рідний ґрунт (наприклад, чорнозем, глинистий ґрунт або пісок) змішати з ґрунтом, в якому б рослина себе максимально комфортно почувала (співвідношення бажано зберегти 1:1 для плавного пристосування кореневої системи).
3. Заповнити змішаним ґрунтом посадкову яму і висадити рослину. З часом вона звикне до нового ґрунту. Потім рослина вийде за межі посадкової ями, де ґрунт набагато гірший, але вона вже акліматизована і може рости в цьому ґрунті, тобто їй буде набагато легше адаптуватися.

Це важливо: особливої уваги потребують рослини, які вирощують у контейнерах із торф’яним субстратом. За час транспортування з розсадника чи вже під час висаджування торф’яна грудка може значно пересохнути, тоді торф стає практично неспроможним увібрати вологу.

Здебільшого це стосується українських виробників торфу, які часто не додають до нього спеціальні реагенти, які поліпшують здатність до зволоження після висихання. Внаслідок цього навіть за наявності автоматичного поливу рослина може відчувати нестачу вологи, що видно з її зовнішнього вигляду. Виправити це можна звичайним замочуванням торф’яної грудки у воді перед висаджуванням. 

Щоб мати здоровий сад, необхідно приділяти увагу стану ґрунту. Адже здоровий ґрунт є не лише результатом природних процесів, а й нашою відповідальністю. Враховуючи принципи збереження біоти та підтримуючи природний баланс, ми можемо створити сильний фундамент для майбутнього врожаю.

Це важливо: знання про типи ґрунтів та їх властивості є ключовим для досягнення успіху у вирощуванні рослин. Підбір рослин, які природно пристосовані до місцевого ґрунту, дає можливість уникнути проблем із приживленням та знижує потребу в додатковому догляді.

Заміна ґрунту не завжди доцільна. Найчастіше краще працювати з тим ґрунтом, який вже є на ділянці, або адаптувати рослини під нього. Місцевий ґрунт має перевагу, оскільки він вже містить мікроорганізми, що підтримують екосистему ділянки. Правильне дотримання балансу: вибір відповідних рослин, змішування ґрунтів та контроль вологість забезпечить успішне зростання рослин без зайвих витрат.